КУРСОВІ ВІД МАРИНИ

 Економіка праці

095 – Атестація робочих місць, як процес удосконалення праці

096 – Основні суб’єкти взаємодії на ринку праці

097 – Класифікація витрат робочого часу

Короткий зміст робіт:

095 – Атестація робочих місць, як процес удосконалення праці

ЗМІСТ

1. СУТНІСТЬ, ЦІЛІ, ЗАВДАННЯ АТЕСТАЦІЇ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ

2. ОБЛІК, АТЕСТАЦІЯ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ

ЛІТЕРАТУРА

1. СУТНІСТЬ, ЦІЛІ, ЗАВДАННЯ АТЕСТАЦІЇ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ

           Атестація робочих місць являє собою сукупність заходів, що включають комплексну оцінку кожного робочого місця на його відповідність сучасним техніко-технологічним, організаційно-економічним і соціальним вимогам. У ході атестації визначаються техніко-технологічний, організаційно-економічний рівні робочих місць, умови праці і техніки безпеки на робочому місці. На цій основі виробляється всебічна оцінка робочого місця з обліком передового вітчизняного і закордонного досвіду і проводиться цілеспрямована робота з їхнього удосконалення.

          Удосконалення робочих місць являє собою сукупність організаційно-технічних заходів, розроблених на основі проведення атестації і спрямованих на поліпшення використання робочих місць.

          Основними цілями обліку, атестації й удосконалення робочих місць є підвищення ефективності виробництва, якості продукції і раціональне використання основних фондів і трудових ресурсів на підприємствах за рахунок:

- прискорення росту продуктивності праці на основі приведення робочих місць у відповідність з вимогами науково-технічного прогресу;

- скорочення застосування ручної і важкої фізичної праці, підвищення змістовності і привабливості праці;

- поліпшення використання основних фондів шляхом ліквідації зайвих і неефективних робочих місць, забезпечення збалансованості числа робочих місць і працюючих, і росту коефіцієнта змінності робіт;

- поліпшення умов праці і техніки безпеки на кожнім робочому місці, підвищення культури виробництва.... 

096 – Основні суб’єкти взаємодії на ринку праці

ЗМІСТ

1. ОСНОВНІ СУБ’ЄКТИ ВЗАЄМОДІЇ НА РИНКУ ПРАЦІ

2. ІНФРАСТРУКТУРА РИНКУ ПРАЦІ

Задача № 1

Задача № 2

Задача № 3

Задача № 4

Задача № 5

ЛІТЕРАТУРА

1. ОСНОВНІ СУБ’ЄКТИ ВЗАЄМОДІЇ НА РИНКУ ПРАЦІ

    Основними суб’єктами ринку праці є роботодавець і найманий працівник. Також є посередники між ними – це держава, профспілки і спілки роботодавців.

     Держава, як суб’єкт ринку праці виконує такі функції :

- соціально-економічну, пов’язану із забезпеченням повної зайнятості, насамперед через стимулювання робочих місць у всіх секторах економіки;

- законодавчу, пов’язану з розробленням основних юридичних норм і правил;

- регулювання ринку праці непрямими методами;

- захист прав суб’єктів ринку праці.

-          багатогранна роль роботодавця на підприємствах.

     Для виникнення, формування й функціонування ринку праці необхідні певні умови. Насамперед мають бути забезпечені правові умови функціонування цього ринку, зокрема можливість вільного пересування на ньому громадян, вільного вибору роботи (юридична свобода працівника), можливість самостійно розпоряджатися своєю здатністю працювати. Проте цього недостатньо, оскільки з економічного погляду власник робочої сили змушений продавати її тоді, коли у нього немає всього необхідного для ведення свого господарства як джерела для одержання засобів існування або коли дохід з інших джерел є недостатнім....

097 – Класифікація витрат робочого часу

ЗМІСТ

1. КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ РОБОЧОГО ЧАСУ

2. ВИДИ НОРМ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

3. ГРУПОВА ФОТОГРАФІЯ РОБОЧОГО ЧАСУ, ЇЇ МЕТА, ЗМІСТ І ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ

4. ЗАДАЧА

5. ЩО ВИ РОЗУМІЄТЕ ПІД ТЕРМІНОМ “ПРОГРЕСИВНІСТЬ НОРМАТИВІВ”?

ЛІТЕРАТУРА

1. КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ РОБОЧОГО ЧАСУ

    При вивченні трудових процесів, розробці норм праці необхідно встановити, які витрати робочого часу є необхідними, повинні регламентуватися і включатися в норму, а які вважаються зайвими, нераціональними витратами і втратами. Для цього робочий час класифікується, тобто підрозділяється на окремі категорії по певних ознаках.

    Під робочим часом розуміють повну тривалість робочого дня, протягом якого трудящий знаходиться на підприемстві і виконує доручену йому роботу. Робочий час ділиться на нормований і ненормований (рис. 1.1).

    Нормований час. Це — та частина робочого дня, протягом якої робітник зайнятий продуктивною працею. Нормований час підлягає включенню до складу норми часу. Воно ділиться на:

а) підготовчо-завершальний час;

б) оперативний час;

в) час обслуговування робочого місця;

г) час, відведений на відпочинок і особисті потреби тих, що працюють.

   Підготовчо-завершальний час витрачаеться робітником (або бригадою) на підготовку себе і робочого місця до виконання виробничого завдання і на його завершення. До підготовчого часу відносяться витрати часу на здобуття вбрання для виробництва робіт, вивчення креслень, здобуття оснащення, інструменту, матеріалу і т. д.; до здачі готової продукції ОТК, здачу документації, оснащення, інструменту, прибирання робочого місця і так далі

    Оперативний час витрачаеться на виконання виробничого завдання, протягом якого виробляються і закінчуються роботи по заданій технологічній операції. Цей час повторюється при виготовленні кожного виробу, при виконанні кожної технологічної операції….