КУРСОВІ ВІД МАРИНИ

 Інформаційні системи

107 – Поняття та джерела фінансової інформації

109 – Построение схемы базы данных на основе метода декомпозиции

Короткий зміст робіт:

107 – Поняття та джерела фінансової інформації

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ ТА ДЖЕРЕЛА ФІНАНСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

РОЗДІЛ 2 ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВОЇ ІНОРМАЦІЇ КОРИСТУВАЧАМИ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

        Інформація стає все більш і більш важливим ресурсом виробництва і чинником суспільного розвитку. Зокрема, все більшу і більшу роль відіграє своєчасне отримання різноманітної фінансової інформації найрізноманітнішими користувачами за допомогою сучасних телекомунікаційних каналів.

         Діапазон фінансової інформації досить широкий. Він включає котирування акцій і ціни на товари (їх аналіз можуть виконувати експертні системи). Сюди ж відносяться дані і знання про клієнтів, їх потреби і внутрішні стратегії, про конкурентів, їх продукти і тактику продаж. Нарешті, фінансова інформація включає загальні відомості про фінанси країн, економіку, ринок, технології, закони і правила і суспільні події. 

      Ефективність управління фінансовою діяльністю підприємства значною мірою залежить від якості його інформаційного забезпечення. Вичерпна, достовірна, своєчасна і зрозуміла інформація є запорукою прийняття оптимальних фінансових рішень, спрямованих на зменшення витрат фінансових ресурсів, зростання прибутку і ринкової вартості підприємства.

        Все розмаїття відносин, в яке підприємство вступає з суб'єктами зовнішньою середовища, базується на фінансовій інформації про це підприємство, що дозволяє оцінити можливість практичної реалізації своїх економічних інтересів у взаємовідносинах з ним. Фінансова інформація представляє собою набір даних (в систематизованій певним чином формі) про стан:

- господарських ресурсів, зобов'язань і фінансових джерел фірми;

-  рівня прибутку і витрат, що дозволяють судити про очікувані доходи і пов'язані з ними ризики;

- оборотів фірми і якості її активів;

- обсягу і якості потоків грошових коштів.

        Кожне підприємство розпоряджається трьома потоками фінансової інформації: нормативною, плановою і фактичною. Однак, зовнішньому користувачу доступні лише фактичні дані про фінансовий стан підприємства. Ця обставина ускладнює задачу користувача з розрахунку рівня ризиків, оскільки найбільш надійний спосіб оцінки рівня ризику, ніж дистанції між планови­ми і фактичними даними, зовнішньому користувачу недоступний.

       В умовах ринкової економіки попит на фінансову інформацію дуже високий.

      Щоб задовольнити такі різноманітні інформаційні потреби всіх зацікавлених сторін, сучасне підприємство мусить конструювати упорядковані потоки своєї фінансової інформації, її систематизоване подання в залежності від змісту запиту відповідної групи споживачів з точки зору її корисності.

      З іншого боку, фінансова інформація, яка є продуктом праці вищого менеджменту кожного підприємства, формується, виходячи з ідеї раціонального управління фінансами. Це об'єктивне за своєю природою переважне право вищого менеджменту підприємства формувати фінансову інформацію безперечно нехтує інтересами інших користувачів. Саме ця обставина - головна причина появи асиметрії фінансової інформації....

 109 – Построение схемы базы данных на основе метода декомпозиции

СОДЕРЖАНИЕ

ВСТУПЛЕНИЕ

РАЗДЕЛ 1. ИНФОРМАЦИОННОЕ ПРОСТРАНСТВО ПРЕДМЕТНОЙ ОБЛАСТИ

1.1. Функциональная структура документа, как элемента информационного пространства предметной области.

1.2. Построение составной единицы информации (СЕИ), как модели структуры данных.

РАЗДЕЛ 2. ПОСТРОЕНИЕ СХЕМЫ БАЗЫ ДАННЫХ НА ОСНОВЕ МЕТОДА ДЕКОМПОЗИЦИИ

2.1. Построение диаграммы функциональных зависимостей таблицы S.

2.2. Построение схемы базы данных с использованием метода декомпозиции.

РАЗДЕЛ 3. ВОПРОСЫ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ СХЕМЫ БАЗЫ ДАННЫХ В КОМПЬЮТЕРНОЙ СИСТЕМЕ

3.1. Проблемы вставки, удаления, корректировки.

3.2. Реализация запросов к базе данных.

ЛИТЕРАТУРА

ВСТУПЛЕНИЕ

      Процесс разработки баз данных существенно отличается от написания программного кода для решения вычислительной задачи. Главное отличие заключается в том, что при проектировании базы данных возникает необходимость в предварительной разработке концептуальной схемы, которая отражала бы общие взаимосвязи предметной области и особенности организации соответствующей информации. При этом под предметной областью принято понимать ту часть реального мира, которая имеет существенное значение или непосредственное отношение к процессу функционирования программы. Другими словами, предметная область включает в себя только те объекты и взаимосвязи между ними, которые необходимы для описания требований и условий решения некоторой задачи.

      Выделение исходных или базовых компонентов предметной области, необходимых для решения той или иной задачи, представляет, в общем случае, нетривиальную проблему. Сложность данной проблемы проявляется в неформальном характере процедур или правил, которые можно применять для этой цели. Более того, такая работа должна выполняться совместно со специалистами или экспертами, хорошо знающими предметную область. Например, если разрабатывается база данных для обслуживания пассажиров крупного аэропорта, то в проектировании концептуальной схемы базы данных должны принимать участие штатные сотрудники данного аэропорта. Эти сотрудники должны хорошо знать весь процесс обслуживания пассажиров или данную предметную область.

       Для выделения или идентификации компонентов предметной области было предложено несколько способов и правил. Сам этот процесс получил название концептуализации предметной области. При этом под компонентой понимают некоторую абстрактную единицу, которая обладает функциональностью, т. е. может выполнять определенные действия, связанные с решением поставленных задач.

       Этап концептуального проектирования связан с описанием и синтезом разнообразных информационных требований пользователей в первоначальный проект баз данных. Результатом этого этапа является высокоуровневое представление информационных требований, например, такое как диаграмма «сущность-связь». Основу этой диаграммы составляет набор сущностей, который представляет или моделирует определенную совокупность сведений, специфицированную в требованиях. Сущности могут быть описаны атрибутами, позволяющими детализировать свойства сущности. Один или несколько атрибутов могут служить идентификатором для обозначения отдельных экземпляров сущности. Связи между сущностями отображают функциональные аспекты информации, представленной сущностями….